Зробити стартовою Додати в обране Написати листа

Кнопка сайту:

Головна Проповiдi Випробування віри

Випробування віри

Останні років п’ятсот нас били по нашій гідності і нашій самоповазі.

Один із перших таких ударів наніс Коперник. Це умовно, адже насправді Коперник був випадковою істотою - не був би він, був би хто-небудь інший. Ми відчули удар тоді, коли зрозуміли - ми не є в самому центрі Всесвіту, ми не є його осереддям, Всесвіт, створено не для нас і не під нас. І можливо ми не є основною метою творіння тому, що наше місце шосте, а можливо навіть шістнадцяте...

Другий удар був нанесений Дарвіним. І ми з’ясували, що людина не є виключенням серед видів. Що вона може бути віднесена до якогось сімейства, що вона знаходиться в межах загального процесу, в межах загальної класифікації. А відтак ми не можемо розглядати себе як велике “цабе”. Потрібно бути скромнішими не тільки посеред інших зірок, але навіть і серед інших тварин.

Останні років п’ятсот нас били по нашій гідності і нашій самоповазі.

Один із перших таких ударів наніс Коперник. Це умовно, адже насправді Коперник був випадковою істотою - не був би він, був би хто-небудь інший. Ми відчули удар тоді, коли зрозуміли - ми не є в самому центрі Всесвіту, ми не є його осереддям, Всесвіт, створено не для нас і не під нас. І можливо ми не є основною метою творіння тому, що наше місце шосте, а можливо навіть шістнадцяте...

Другий удар був нанесений Дарвіним. І ми з’ясували, що людина не є виключенням серед видів. Що вона може бути віднесена до якогось сімейства, що вона знаходиться в межах загального процесу, в межах загальної класифікації. А відтак ми не можемо розглядати себе як велике “цабе”. Потрібно бути скромнішими не тільки посеред інших зірок, але навіть і серед інших тварин.

І третій такий удар був нанесений Фрейдом. Він показав, що ті речі, з якими ми так довго носилися, які ми так довго вважали дуже важливими (мораль, віра, кохання, любов до Вітчизни і безліч інших) є просто біологічними фактами. І все це, зрештою, може бути пояснено фізичними і біологічними процесами, які відбуваються в людському мозці.
Навіть ті психіатри, які чіпляються за ідеалізм, - скажімо, прихильники екзистенціальної психіатрії, навіть вони вважають людську душу просто біологічним фактом. Коли такий психіатр лежить на дивані і читає сонети Шекспіра, він є людиною, яка вважає душу і поезію чимось вищим, а не біологічним. А коли він займається своєю практикою, - спілку-ється з хворими, копирсається в людській психіці, намагається щось змінити, - він вчиняє як людина, для якої все, що утримується в людській психіці є біологічними фактами і сама психіка є продуктом мозку, оцього скупчення дивних клітин. Він погоджується з тим, що це справді дуже складна конструкція, дуже складна система, але все ж таки вважає її суто біологічною системою і біологічною конструкцією. Він переконаний, що навіть патологію можливо долати чисто хімічними засобами - через прийом відповідних ліків, через режим і через роботу з людським мозком.

Дуже часто гасло, що людина є чимось більшим, ніж просто життя, лишається нашою світлою мрією. Але тоді, коли ми конкретно хочемо чогось добитися, щось зробити, тоді, коли ми маємо практику, - в цій практиці ми діємо як біологи. Або з нами вчиняють, як з біологічними сутностями, а не з сутностями духовними. Це дуже важливо зрозуміти для того, щоб іще раз усвідомити своє справжнє місце. І це потрібно пам’ятати для того, щоб дуже гостро відчути необхідність власної віри.

Дуже легко вірити в Бога тоді, коли ти людина темна і неписьменна, коли ти не знайомий з досягненнями сучасної науки, коли ти не практикуєш. Сидячи десь на хуторі, не одержуючи серйозних неприємностей у вигляді нового знання, не важко молитися. Але як тільки-но ти починаєш серйозно замислюватися над тими питаннями, які поставлені в Біблії і тими питаннями, які поставлені в житті, твоя віра починає зазнавати випробувань.

Уникати цього випробовування є маловірством. Ми маємо іти назустріч цьому випробовуванню. Ми маємо відверто сказати собі так: “99 відсотків людської психіки справді є біологічними фактами. 99 відсотків людської поведінки є вчинками біоло-гічної машини. Людська психіка діє як машина, як механізм, який включено до біологічного механізму нашого тіла. А тіло включене до суспільної машини, суспільного механізму, який, у свою чергу, включено до цивілізаційної машини, яка діє саме як тотальна машина. Я це визнаю. Але ці машини можуть бути досліджені. І навіть такі складні механізми можуть бути використані мною у боротьбі”.

Наведемо приклад. Уявімо собі сучасний пасажирський літак - дуже складний, напханий електронікою механізм, який летить і в якому відбуваються дуже автоматизовані процеси. Цей літак, включений в тіло системи супроводження, він включений до системи дозаправки, до системи аеропорту, до системи промисловості - він включений в іще одну - більшу за розміром машину.

Уявімо собі, що ми вирішили дослідити цю машину, цей технологічний факт, не знаючи ніяких інших фактів на землі - ми впали з Марса, і роздивляєтося, що тут відбувається. Ми бачимо складну систему, машин і механізмів. У тому числі пасажирський літак, який спрямовується і супроводжується методами радіолокації і електроніки, механізми якого реагують на супроводження, готуються до заправки… Там все автоматизовано і він включений в іще один, більший автомат. Там присутня людина - пілот. Його функцією є натиснути пару кнопок протягом всього польоту і за чимсь там час від часу слідкувати. Це спостереження є пасивним. Людина включається лише у випадку, коли стається аварійна ситуація чи виходить з ладу автоматика. Але вона виходить з ладу рідко тому, що це - досконала машина.

Коли ми почнемо досліджувати цей літак в його системі, в його машині супроводження, дозаправки і виготовлення - ми будемо стикатися з цілим рядом механізмів. Десь там ми побачимо, що є пілот, але теж він здаватиметься нам здаватися всього лише одним із незначних механізмів.

І справді, пілот діє всього лише як іще одна машина. За електронною командою механізмів цього літака він натискає одну кнопку. За електронною командою з землі він натискає іншу кнопку. Більшість польоту відбувається на автопілоті. Посадка проходить теж, здебільшого, в автоматичному режимі і керування здійснюється із центру на землі. Пілот при цьому присутній, але він непомітний настільки, що будь-хто може сприйняти його за ще один невеличкий механізм в загальній системі.

Те саме відбувається і з нашою душею в людському тілі і в суспільній машині, і в цивілізаційній машині. Тут душа майже не працює. І все що відбувається є всього лише психічною механікою, механікою біологічною, механікою суспільною, механікою цивілізаційною, ширше, можливо, якоюсь природною механікою.

Проте, іноді щось трапляється з пілотом - він може спрямувати свій літак не на аеродром. Він може його спрямувати в хмарочос, у Всесвітній торговельний центр. І в цей момент, коли він вирішив спрямувати його у Всесвітній торговий центр, він став себе поводити не як механізм. І сторонній спостерігач у цей момент може з’ясувати, що людина виявляється, не механізм, - у нього є душа, він - особистість.

Літак спрямовано не так - проти логіки механізму, проти логіки машини? Цього не могло бути! Він або з’їхав з глузду, або, якщо це повторюється, якщо це численні випадки, тоді це є свідченням душі. Розгортання терору є розгортанням душі.

Наше “Я”, наша душа співвідноситься з нашою психікою, з нашою біологією, машиною так само, як пілот з літаком. Звісно, психіка у більшості людей це - біологічний факт. І тільки дуже невеликий відсоток людей у світі, іноді перетворює цей біологічний факт на факт вищого порядку. Але тоді, коли це трапляється, трапляються дивовижні і величні речі - власне кажучи, - це і є сенс буття.

Для того, аби мати можливість перетворити біологічний факт на факти вищого порядку, потрібно розуміти власну біологію і усвідомлювати, що це - біологія, знати що це - машина. Що ми, коли маємо справу з собою, маємо справу всього лише з машиною, яка має бути вивчена так само, як вивчається і стає зрозумілим літак для пілота.

Пілот, якщо він хоче чинити не як деталь механізму, а як особистість, як людина, мусить спрямувати свій літак не на аеродром, а на Всесвітній торговий центр. Цей пілот має знати, як це робити.

Мохамед Ата і його друзі знали, як це робити. Всі кажуть, що віражі були красиві...

Сьогодні ми, люди, знаходимося в такому стані, що коли захочемо проявитися як особистість, - по-справжньому, по-великому, то маємо щось зруйнувати. Будівництво автоматизоване.

Ми повинні ставитися до себе, як до машини, вивчати машину в собі, вивчати машину навколо себе. Це все депресивні речі, між іншим: чим більше читаєш Фрейда, тим більше впадаєш у де-пресію, і про це писав Еклезіаст.

Цю депресію можна долати тільки мікровчинками. Якщо не на Всесвітній торговий центр спрямовувати свій літак, то принаймні час від часу відхилятися від курсу. І тільки відхилення парадоксальним чином дають рівновагу і той спокій, які необхідні людині для подальших осягнень.

Коли людина буває незадоволена, вона майже завжди незадоволена собою. Вона одержує депресивні стани, розглядаючи себе, а не навколишнє. Ніхто не впадає в депресію тому, що іде дощ. Впадають в де-пресію тому, що не захопили парасольки.

Часто ми транслюємо незадоволення собою на когось іншого - таким чином обманюємо себе. Доцільно ловити себе на цій брехні. Незадоволення собою можливо долати тільки через власні мікроперемоги - змусити власну машину послухатися. Ми маємо здійснювати вагомі життєві вчинки, адже наша воля є фактом вищого порядку.

Ніцше, цей філософ з молотком, як його називали, казав, що людина - це дерево. І чим вище гілки тягнуться до неба, до світла, - тим глибше коріння уходить вниз, до темряви, в зло. Цього можна уникнути, якщо не тягтися до світла. Тобто стати сірою, ніякою людиною, - позбавленою великих небезпек в самій собі. У дрібних людей - дрібні гріхи, настільки ніякі, аж смішні. Диявол мало цікавиться непомітними людьми.

Людина - це дерево. Існує дуже велика спокуса, коли ми починаємо діяти так, ніби сидимо на природі, а не вона на нас, - найлегше здійснити прорив через гріх, через зло. Так воно, зазвичай, і трапляється.

Осідлати власну природу на якусь коротку мить з тим, аби це все-таки було небесним фактом, а не підземним, - дуже важко. І це, зазвичай, не може бути досягнуто без специфічного навчання.

Це не може бути досягнуто без зануренності у вивчення власної природи. Повинно рефлексувати, помічати власні слабкості, рефлексувати себе як машину, рефлексувати суспільство навколо як машину і власну включенність в культурний процес, як включенність в машину. Не просто замислюватися над собою, не просто молитися і просити Бога тоді, коли ти здаєшся собі щирим. Ре-флексія має здійснюватися як рефлексія в машині - машину потрібно усвідомити.

Коли ми починаємо розбиратися з собою ми не повинні підходити до себе, як до священної корови. Коли ми копирсаємося у власній душі, не потрібно одразу казати собі: “Я копирсаюсь в ангелі”. Бо не в ангелі ти копирсаєшься, швидше всього. Ти копирсаєшься в мавпі. Ти копирсаєшься у психічній машині. Фрейд мав рацію. І для того, щоб скасувати Фрейда для себе, щоб скасувати Фрейда в собі, тобі доведеться змиритися з тим, що він мав рацію на 99,9 відсотка.

Якщо рефлексуючи себе ти будеш намагатися себе обманювати, - це закінчиться гріхом.

Чим скромнішими ми будемо, коли приступаємо до вивчення себе, чим скромніше ми оцінюватимемо власні сили і власну значущість, - тим на більші речі ми будемо здатні в подальшому.

Позаяк ви уже проявляєте волю, і здатні мислити - в тих рідких випадках, коли ви це робите не як, біологічна машина, - ви це робите тому, що в вас є частка Божественого. Тобто, ви, звертаючись до себе, звертаєтеся до Бога.

Спробуємо зрозуміти це задопомогою метафори, позаяк це єдиний завжди доступний нам спосіб розуміння.

Є океан, тобто така загальна Душа. Існують чарки різної форми, в які набрана вода з Океану. Ці чарки - люди.

Процеси, які відбуваються в чарці, не ті, які відбуваються в Океані. Хоч там і там вода. Але в чарці ви ніколи не побачите тайфуну, гольфстріму і синіх китів. Коли людина вмирає - чарка розбивається. І вода знову виливається в Океан. Але все одно, те, що в вас є крім форми скла - це те, що зачерпнуто з Океану, з Бога. Ви є чаркою, в якій є кілька мілілітрів Бога. Ви цілком можете уявляти себе в цьому смислі.

Здатність ставати над машиною - це чудо.
Треба давати собі звіт у тому, що наявність душі - це наявність чудесного. Ми живемо і усвідомлюємо себе тому, що нам явлене чудо. Людина нічим цього не заслужила. Вона не виробила в собі свідомо власну свідомість, вона не виробила в собі здатність власної волі - це їй просто було дано. В певному віці ми раптом відчули себе як окреме, і раптом відчули в собі можливість волі - ми цього не виробляли. Дозріла біологічна машина, і душа нарешті змогла в ній уміститися. Позаяк все цінне, що у нас є, має чудесне походження, то і апелювати треба, безумовно, до чуда. Тільки через Чудо і трапляються осяяння.

Це розуміє і східна традиція. Ви можете вчитися все життя і будувати якийсь там свій процес розуміння, але все одно, справжнє осягнення відбувається миттєво, поза вашою волею. Ви безумовно маєте робити якусь роботу, ви маєте жити особливим чином, але осяяння, залучення до істини відбувається через спеціальну точку на черепі “саторі”.

Раптом стрельнуло - і ви зрозуміли. Ти можеш зробити розумову роботу і цього ніколи не буде. А можеш зробити навіть меншу роботу і осягнення відбудеться. Просвітління. “І в цю саму мить на нього зійшло просвітління”, - так закінчується безліч дзенських анекдотів. Після того, як вчитель вдарив його палкою, після якогось чергового дурного запитання, в цю саму мить на нього зійшло просвітління.

Це вірно підмічено: саме так воно і буває. Просвітління приходить миттєво. Систематичною працею ви можете набути знання і розширити свій кругозір. Але просвітління, - раптове різке усвідомлення істини, істинного співвідношення речей - це миттєвий момент. І головне, що він може бути відчутий тільки один раз. Коли другий раз ви подумаєте ту саму думку - вона вже не буде істиною. Тобто це буде просто вірна думка. На третій раз, це буде просто цікава думка. На четвертий раз, це буде банальність, а на п’ятий - брехня.

В істині цей момент емоційного вибуху є основним.

Поділитися:

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Нагадування патріоту


Нагадування патріоту. Ватні заходи в Україні

Насилие, деньги и секс в жизни Романа Шухевыча

Дмитро Корчинський. Поезії

Катехізис БРАТСТВА

Історія України ХХ ст.

Останні коментарі

Батальон Шахтарськ. Бій в Мар'їнці

Вступай до добровольчих загонів на захист України!

Атака на "Русское Радио"

В пошуках невідомого: об'єкт "Чорнобиль-2"

Хмара тегів